Останні кроки осені

Пора вже осені минає,
Зовсім не чути спів птахів,
І на опеньок ось лягає
Останній лист з оцих дубів.

Вітер гуляє все сильніше,
Він жене хмари грозові.
Ріка розлилася сильніше -

Новий день

Небо починає рожевіти,
Сонця промінь вже на землю впав.
Як же мож світанок не любити,
Коли він пробуджує життя?

Жайвір ось вже крила розправляє,
Хоче сонце першим привітать.

Тихий вечір спустився на землю

Тихий вечір спустився на землю,
І лягло уже сонечко спать.
Зірочки вже розбіглись по небу,
Пастух-місяць давно їх не пас.

Малі й великі розбрелися,
А місяць їм розповіда:

Ностальгічне

Іде, прямує осінь по лісах,

Вбираючи дерева в різнобарв’я.

А в серці оселилася журба:

Ще б літній день - один, останній -

Нехай би Доля принесла у дар/

На небі сонце засміялось,

Літній сад

В сад зелений погуляти
Вийшла донечка із хати.
Тут росте горобина -
Вона чорна і смачна.
Але з нею не жартуй
І багато не куштуй,
Бо вона лиш тим корисна,

В кого в голові аж тисне.

Ляльковий обід

В малої Оленки
Лялечок багато.
От вона й гадала:
"Чим їх годувати?"

Посадила гарно
Ляльок біля столу,
Ложки і тарілки
Розклала довкола.

Каже лялька Даша:
- Я не хочу каші,

Спецтранспорт

В вишині літак шумить,
Нижче вертоліт летить.

По дорозі допомога
Швидка їде он кудись.

І пожежна вже спішить -
Десь там полум'я горить.

Кран теж їде по дорозі,

Поласуємо?

Винограду гроно висить.
Мабуть, просить себе з"їсти.

Полуничку я знайшла -
І до рота потягла...

Стигла вишня між гілками -
Віднесу її до мами.

Персик гарний, жовтобокий -

Транспорт

У небі летить літак -
Голосно гуде він так!

По дорозі мчить машина
І тролейбус там спішить.
Он на ровері людина:
- Обережно, стережись.

А по колії кудись
Поїзд мчить згори униз.

Сумувати став собака

Сумувати став собака:
Йому й кицька не цікава,
М'яч ганяти не охота
Й нападає щось дрімота.

Кульку він зловить не встиг,
Метелик на квітку сів...
Кістка в горло теж не лізе.