Наші київські вихідні

Почну з того, що дітей я в середу забрала додому.
Ми з ними ходили в бібліотеку.
Вийшли з рештою діток на вулицю і я читала казки.
Мої шилопопи малювали крейдою і бігали довкола. Трішечки на лавочці посиділи.
Тоді пішли всередину. Дітей пригостили печивом і соком, мене кавою.
А тоді й додому.
Ввечері небо затягнули хмари і пішов дощ.
Тому ми в четвер вранці сиділи вдома.
Після обіднього сну десь на годинку вийшли до великих жовтих качель.
Тоді мама замерзла і ми повернулись додому.
У п'ятницю пішли провідати бабу Тоню.
Любця капризувала, ми її навіть налякали тим, що вона у Київ не поїде, але не допомогло.
Ми прийшли додому аж перед сном. Але діти погано засинали.
Вночі ми їхали в таксі не до поїзда, а знову рятуючись від вовків.
Звісно, сон був перебитий, тому засинали дууууже довго. І прокинулись порівняно рано -- в 9.
До Києва і поснідали, і чай-каву випили.
Так як до "Країни Мрій" було трохи вільного часу, покатались на черв'ячку, пройшлися по КПІшному парку, де не зустріли білочок, підійшли до вертольота і літака, сфотографувались з пам'ятником знань, пройшлися по площі між дк і бібліотекою, там велись якісь зйомки, і рушили в зоопарк.
Аня просила слона і жирафу. Але ми і пеліканів, лебедів, качок, грифів, фазанів, вовків, мавпочок, лисиць, скунса, коней, оленів, лам подивились по дорозі. Ще й рибок, змій, павуків, черепах і крокодилів.
Перекусили млинцями, поблукали до виходу і пішли далі.
До Феофанії з Теремків довелось хвилин 30 на сонці чекати маршрутку. Діти намагались стояти в тіньку від переходу, але це їм вдавалось важко.
Зате у парку відразу пішли шукати дитячий майданчик. Там встигла Любця прийняти участь у квесті з пошуку загажок. Потім танцювала і гралась в бабу й діда.
Ми з Аньою за той час трішки побродили. Подивились, як роблять солом'яні ляльки, лялечки з мотузки, як дітки яйця розмальовують, будиночки і свійських тваринок теж, як малюють через трафарет, полазили по дитячому майданчику, подивились на озеро і повернулись до татка з Любочкою, щоб ще хвилин 15 пострибати через палиці.
А тоді рушили у зворотню дорогу.
Купили подарунок для Любочки, Анічки, тьоті Тані, поїли солодку вату і поїхали до метро.
Тато з доцями пішов з тьотьою Ірою гуляти.
Мама -- теж, лише окремо.
Зустрілися по дорозі в готель.
Діти перекусили, вмились і спатки полягали.
У неділю вранці поснідали кашою і пішли гуляти.
Поки тато заносив сумку на вокзал, ми спустились до універмагу "Україна". Там, коли прийшов тато, випили коктейлі і каву, подивилися коротеньку виставу веселих качок і пішли на маршрутку -- їхати до кумів.
Нас зустріли, і поки дорослі сиділи на кухні, троє дітлахів робили ревізію в іграшках.
Діти перекусили, поїли тортика, і ми поїхали всі геть.
Любочка по дорозі ледь не заснула, зате у поїзді ніяк не могла скластися. Як і її сестричка. Але врешті заснули всі.
Хоча спали не дуже довго.
Поки приїхали, то гралися в супергероїнь. Придумали їм супер-властивості, суперімена, а решта придумували вже доці. І транспорт, і завдання.
А ще слухали на телефоні аудіоказки.
І вдома, поки прийшли, переодягнулись, випили молоко, заснули десь біля півночі.