Політ лелек. Наше сьогоднішнє диво

Я сьогодні стала свідком чогось надзвичайного.
--Мамо, мамо, там лелеки! -- кликала мене Любочка.
Ви бачили коли-небудь, як старші лелеки вчать молодих літали? Сім'ями, сусідами, зграями?
Бабина дача крайня, між нею і містом поле. І там сьогодні ми з дітьми спостерігали диво польоту.
Спочатку нижче, тоді вище бузьки неначе танцювали.
Птахів було багато, десь далеко за 30. Молодняк пустили в коло, старші страхували і з боків, і знизу. Вони кружляли, кружляли... До них приєднювались ще бузьки. Молоді білі крила ставали все впевненіші, коло перетворювалось на овал, тоді розкрилось і почало віддалятись.
Діти проводжали зграю поглядом:
-- Мамо, а чого їх так багато?
-- Зібралися з сусідніх сіл і міста. Тренуються. Їм скоро у вирій летіти.
Аж сумно, що до кінця літа залишилось так мало.