Ми замучились

Ой, ті зуби. І коли вони нарешті з'являться, щоб ми всі відпочили.
Любочка капризує і погано спить, хоче все гризти (даю їй моркву і печиво, на певний час заспокоюється), але їсти з ложки відмовляється, Прокидається вночі, іноді декілька разів.
У неї сил вже нема, і мазь погано помагає, мабуть, просто біль дуже сильний.
Вчора їздили до Галі, тому і вдалось трохи відпочити. Вони з Ярославом все більше часу можуть проводити разом, і без нас; ми навіть встигаємо чаю попити :) .
Знову їхали додому самі, Юра не встиг.
Правда, ми його дочекались на вулиці: покатались на гойдалці, спустились з гірки і пішли шукати татка. Знайшли, він і клав її спати.
А зранку -- продовження концерту триває.
"Не виспались, попісялись, прокинулись,навіщо мама мені ложку суне до рота, я її не хочу, дай з пляшки молока. Хочу спати, а не ложать, хочу гратись, а мама там не зрозуміло що робить, та ще й не дозволяє їсти сиру квасолю.
І взагалі, мене болять зуби, тому мене не чіпайте".
Заснула, надіюсь, виспиться трошки.